убитий — I (вби/тий), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до убити I 1), 4 7). || уби/то, безос. присудк. сл. || у знач. ім. уби/тий, того, ч.; уби/та, тої, ж.Той (та), кого позбавили життя. Убитий горем. 2) у знач. прикм., перен. Пригнічений, засмучений. ||… … Український тлумачний словник
ЛЕРМОНТОВ — Михаил Юрьевич (1815 1841) русский позт. Происходил из древнего шотландского рода (известен его предок XI ст. бард Лермонт); один из Лєрмонтов около 1620 г. переселился в Польшу, откуда его внуки переехали в Москву; Л. был гвардейским офицером и… … Казачий словарь-справочник
вбитий — I (уби/тий), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вбити I 1). || вби/то, безос. присудк. сл. II див. убитий I … Український тлумачний словник
нещасний — а, е. 1) Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2) Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. неща/сний, ного, ч., неща/сна, ної, ж.… … Український тлумачний словник
побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… … Український тлумачний словник
кілок — 1) (груба палиця, жердина, загострена з одного / двох кінців), кіл; паля (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); штиль (перев. для носіння соломи, сіна); пікет (невеликий кілочок з номером,… … Словник синонімів української мови
вдавлений — 1 дієприкметник ум ятий вдавлений 2 дієприкметник убитий … Орфографічний словник української мови
заколотий — 1 дієприкметник убитий заколотий 2 дієприкметник пришпилений … Орфографічний словник української мови
удавлений — 1 дієприкметник убитий удавлений 2 дієприкметник ум ятий … Орфографічний словник української мови